популярного свого часу.
86 Tete-a-tete — (франц.) розмова віч-на-віч.
87 Красний — місто у Смоленській губернії, в бою під яким у листопаді 1812 р. російська армія завдала поразки відступаючій армії Наполеона.
88 Лейпціг — під німецьким містом Лейпцігом в 1813 р. була битва військ союзників з французькою армією (т. зв. «битва народів»).
89 Інвалідний капітал — капітал для видавання пенсій та допомоги інвалідам Вітчизняної війни 1812 p., започаткований в 1814 із приватних пожертвувань.
90 Шехерезада — героїня середньовічних арабських казок ‘Тисяча і одна ніч». Тут у значенні: щось чарівне.
91 Семіраміда — ассирійська цариця кінця IX ст. до н.е., з іменем якої легенда пов’язує створення у Вавилоні «висячих садів» — одного з семи чудес світу,
92 Синюха — асигнація у 5 карбованців.
93 Лета — у давньогрецькій міфології ріка забуття в підземному царстві: душі померлих, покуштувавши воду з Лети, забували про своє земне життя.
94… випустили його з острова Є іени… — Наполеон, після відречення в 1815 р. від престолу, був засланий на о. Святої Єлени в Атлантичному океані, де і провів у полоні англійців останні роки життя (помер у 1821 p.).
9S Апокаліптичні цифри — містичне число 666, яким в Апокаліпсисі, одній із книг Нового Заповіту, позначалося ім’я Антихриста.
96… том герцогині Лавальєр … — «Герцогиня де Лавальєр» — сентиментальний роман французької письменниці Жанліс (1746-1830). Перекладений у 1804—1805 pp. російською мовою, був популярний свого часу.
97 Солон (VII—VIcT. до н.е.) — грецький державний діяч-реформатор; античні перекази прираховували його до «семи мудреців».
98 Вакх — у давньогрецькій міфології бог винограду і вина.
99 Повитчик — чиновник, котрий керував якимось відділом (столом) в суді.
100 Рекомендаційні листи за підписом князя Хованського… — тобто, хабар (від імені кн. Хованського, керуючого державним асигнаційним банком; факсиміле його підпису значилося на грошових знаках).
101 Четвертак — 25 копійок.
102 Брабантське мереживо — найтонше мереживо виробництва Бельгії.
103 Повірений — заступник у справах.
104 Опікунська рада — заклад для керівництва виховними закладами; при опікунських радах була заснована каса, що видавала позики під заставу маєтку та іншого майна з метою підтримати розорених дворян.